Кіровоградськe обласнe
об’єднання організацій
роботодавців

Вівторок, 09 червня 2020 00:00

Дуальна освіта – не за те боролись

Прийняті Парламентом наприкінці 2019 року зміни до Закону «Про вищу освіту» можуть мати на меті підміну денної форми здобуття освіти дистанційною формою та легалізацію так званої «освіти без студентів», – вважають у Федерації роботодавців України.

 

Мова, зокрема, про визначення дуальної форми здобуття освіти, закріплене прийнятим у грудні минулого року Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».

Не за те боролись

З одного боку, документ визначає «дуалку» як денну форму, з іншого – передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 до 60 відсотків освітньої програми.

- Якщо студент 60% часу, передбаченого навчальною програмою, виконує свої трудові обов’язки (тобто працює продавцем у магазині, робочим на складі чи трудиться біля верстата в цеху), і щонайменше 40% займається самопідготовкою, то коли він, студент денної форми навчання, буває в університеті? – питає член президії ради ФРУ, промисловець Павло Штутман у Facebook, звертаючись до Міністерства освіти і науки.

Кілька років тому він став одним з ініціаторів та активних учасників запровадження в Україні орієнтованої на потреби економіки дуальної моделі підготовки фахівців за німецьким зразком. Проте затверджене новим законом офіційне розуміння дуальної освіти не має з прототипом нічого спільного, констатує Штутман.

Власне, під нього не підходить ані оригінальна німецька модель, ані запущені в 2017-2019 низкою українських вишів спільно з німецьким МЗС та роботодавцями пілотні проєкти. Під час підготовки яких, нагадується в офіційному листі на ім’я голови Міносвіти, було вивчено та впроваджену систему, яка використовується, зокрема, Дуальною вищою школою Гера-Айзенах, Дуальною вищою школою Баден-Вюртемберг, Берлінською школою економіки і права, Саксонською державною професійною академією…

Видимість законності

У Німеччині студенти, що навчаються за дуальною системою, біля половини часу знаходяться на робочому місці (наприклад, 3 місяці – навчаються в університеті та 3 місяця працюють). Навчання ж студентів відбувається практично за навчальним планом денної форми, при цьому кількість аудиторних занять, визначених у Болонському процесі як «контактні години», становить 35-40% загального обсягу навчальної програми. Окремо передбачено час на самостійну роботу, контрольні заходи та практичну підготовку, а навчальний тиждень складається зазвичай з 35-40 навчальних годин.

У вищій освіті сьогодні існує величезна проблема: студенти денної форми навчання влаштовуються на роботу (частіш за все не за спеціальністю, за якою навчаються) і, природно, не відвідують заняття, – зазначає Павло Штутман. – У деяких вишах на старших курсах такі студенти складають більшість. Тобто практично більшість студентів денної форми навчання не беруть участі в навчальному процесі і відповідно до вимог Європейського простору вищої освіти не можуть отримати ступінь бакалавра або магістра. Але на допомогу таким студентам часто приходить вже сформована інфраструктура, яка «допомагає» із заліками, іспитами, курсовими і далі з дипломами. Складається враження, що вітчизняна модель «дуальної освіти» покликана надати цьому дійству видимість законності.

На інші невідповідності того, за що проголосували у Верховній Раді, та того, як має бути, вказують і люди з освітнього середовища.

«Каюсь, коли готувалися зміни, при підготовці до другого читання проекту змін до Закону «Про вищу освіту», не встежив за текстами, а була можливість уникнути помилки, – пише в Facebook Володимир Ковтунець (перший заступник Міністра освіти і науки протягом 2016-2018 років). – В більшості наші університети називають дуальною по суті своїй дистанційну освіту (в кращому разі – навчання за індивідуальним планом). Дуальною це не є з таких причин: робота може бути не пов'язана з освітньою програмою (часто так і є); під час перебування студента на підприємстві не планується його освітній процес у зв'язку з роботою; підприємство не бере участі в оцінюванні результатів навчання студента…»

Деградація, дискредитація

Запропоноване Змінами поняття дуальної форми здобуття освіти формулювання не відповідає «духу та букві» Європейського простору в сфері вищої освіти, до якого Україна увійшла в 2005 році, приєднавшись до Болонської Декларації, – вважають роботодавці.

- Випускники закладів вищої освіти частково або повністю не в змозі продемонструвати результати багаторічного навчання, при цьому інститути та університети продовжують видавати дипломи про вищу освіту, так як від цього залежить їх подальше бюджетне фінансування, – зазначається в уже згаданому офіційному листі.

На думку Павла Штутмана, внесені до законодавства зміни, зокрема й стосовно визначення дуальної освіти, є помилкою, яка потягне за собою посилення деградаційних явищ у галузі, та низку інших наслідків.

Серед них – дискредитація та знецінення денної форми здобуття освіти, нецільове використання бюджетних коштів вишами та невизнання українських дипломів про вищу освіти в Європейському просторі в сфері вищої освіти.

- До вітчизняних дипломів про вищу освіту закладами вищої освіти повинні видаватись додатки європейського зразку, у яких відображається кількість кредитів ЄКТС (Європейської кредитно-трансферної системи. – Авт.) по кожному освітньому компоненту, – аргументує Штутман. – Якщо в такому додатку буде відображений освітній компонент «навчання на робочому місті» у розмірі 60% загального обсягу освітньої програми, отриманий українським випускником диплом, скоріше за все, не буде визнаний в Європейському просторі вищої освіти.

На думку роботодавців, щоб запобігти подібним наслідкам, варто виключити із Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» визначення дуальної форми здобуття освіти, яке з’явилося після прийняття змін до цих документів.

- Дуальна форма здобуття освіти не є якоюсь окремою, а є денною формою навчання, викладене визначення лише вводить в оману та заплутує учасників освітнього процесу, – зазначається в листі до Міністерства освіти і науки.

Від Міністерства очікують звернення до депутатів Верховної Ради України, Президента та Уряду з клопотанням про застосування ними права законодавчої ініціативи та внесення відповідних змін.

 

 

Інтервʼю провела Марія Левицька.

Читати 265 разів

Корисні посилання

Інформери


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua