Кіровоградськe обласнe
об’єднання організацій
роботодавців

Четвер, 25 грудня 2014 00:00

Єдиний соціальний внесок і зайнятість.Чи хоче уряд чути правду?

Останніми днями Уряд як єдину панацею для збільшення зайнятості пропагандує арифметичне зменшення ЄСВ до 15% для тих хто буде платити "білу" зарплату в розмірі більше 2500 гривень щомісячно. Безумовно, це дійсно піде на користь бізнесу, особливо малому. Але чи вирішить це проблему кардинально для середнього, великого бізнесу і держави, яка забуває що й сама наймає не один мільйон працівників? Спробую пояснити чому я є песимістом, вірніше добре поінформованним реалістом,щодо різкого збільшення легальної зайнятості в Україні. Свідомо не зачіпаю загальний економічний стан держави, війну з РФ, корупцію і т.п. Це окрема тема і мабуть найголовніша для росту економіки і зайнятості відповідно. Зараз не про це. Сьогодні я хочу поговорити про чинне українське законодавство, яке за останні 20 років сформували популісти від влади та опозиції. І як вони "захистили" працівника від "свавілля роботодавця" і до чого це призвело...

Отже, що зараз змушенний платити роботодавець при легальному прийнятті працівника і якщо він є соціально відповідальним:

- ЄСВ (від 36.76% до 49.7% фонду оплати праці – ФОП);

- несправедливий тариф на страхування від нещасних випадків, через дотування всім бізнесом вугільної галузі;

- пільгову пенсію за рахунок роботодавця (за списками № 1 і №2) - це 4,2-4,5 млрд. грн.;

- за норматив непрацевлаштування інвалідів – 4% ФОП;

- за працевлаштування окремих соціально незахищенних категорій – 5%ФОП;

- оплату роботодавцем перших 5 днів "лікарняних" – 1% ФОП (4 млрд.грн. в рік);

- не менше 0.5% ФОП на охорону праці;

- не менше 0.3% ФОП на культурно-масову роботу;

- додаткові гарантії (доплати, надбавки, компенсації, відпустки, і т.п.) - додаткові соціальні витрати по колективних договорах

- (10-20% ФОП). Також "не забула" влада і про свого легального працівника, який зараз також вимушений платити зі свого заробітку:

- єдиний соціальний внесок - 3.6%;

- податок з доходів фізичної особи 15-17%;

- "військовий" податок – 1.5%;

Таким чином загальне навантаження на легальну працю і зарплату – від 90% і більше.

Така ситуація призвела до того, що за останні декілька років у структурі доходів населення тільки 40(!)% є зарплата. Поміркуйте над цією цифрою і дайте відповідь - чи варто працювати? Чи можливо краще чекати від держави різного роду соціальних допомог? Інколи лунає думка, що однією із причин бідності серед працюючих є роботодавці, які платять малі зарплати. Але можливо не бізнес є тут крайнім, а скоріше заручником як чинного законодавства, так і свідомої державної політики - бізнес завжди винен за визначенням! При цьому мене завжди вражав цинізм урядовців, які через збільшення податків з бізнесу і перерозподілу їх через державний бюджет роблять подачки населенню, замість того, щоб дати можливість легально заробляти більше. І при цьому Уряд критикує бізнес за малі зарплати і виставляє свою "турботу" за бідне населення, щороку збільшуючи кількість цих бідних громадян, які вимушені звертатись до "доброго і турботливого уряду" за допомогою. Особливо це цинічно виглядає під час чергових виборів. На жаль вимушений зробити висновок, що небажання Уряду розпочати реальну реформу трудового законодавства і його свідомий державний патерналізм - це прямий курс до повної люмпенізаціі суспільства і руйнації української промисловості. Не хочеться думати, що це і є спражньою метою "найкращого уряду за всі часи Незалежності"...

 


Автор Мірошниченко Олексій, 24.12.2014

Источник: http://fru.org.ua/ua/media-center/blogs/miroshnychenko/yedynyi-sotsialnyi-vnesok-i-zainiatist-chy-khoche-uriad-chuty-pravdu

 

Читати 434 разів

Корисні посилання

Інформери


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua